slider img
slider img
slider img

Методики навчання LEGO планують інтегрувати в програми нової початкової школи, яку пілотуватимуть у 2017-2018 навчальному році. Для...

МОН планує використовувати методики LEGO у новій початковій школі



Методики навчання LEGO планують інтегрувати в програми нової початкової школи, яку пілотуватимуть у 2017-2018 навчальному році. Для цього в МОН створять спеціальну робочу групу, куди увійдуть представники компанії, розробники нового стандарту, практики від початкової школи та інші фахівці.
Такої домовленості було досягнуто під час зустрічі Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич з представниками ТОВ «ЛЕГО Україна» та ТОВ «ПРОЛЕГО».
«У реформуванні школи ми робимо акцент на діяльнісному навчанні, навчанні, яке виховує допитливість. Зараз ми думаємо над тим, як урізноманітнити програми і підтримати вчителя відповідними навчальними посібниками. І в цьому LEGO міг би бути нашим партнером», – зазначила Міністр.
Сторони обговорили, що така співпраця може відбуватися за двома напрямами: перенавчання вчителів та зміна навчального середовища.
«Ми зараз готуємо нове освітнє середовище в початковій школі, і робоча група якраз зможе визначити, чи можна буде там застосовувати розробки LEGO, як вони впишуться в цей процес. Крім того, для нас дуже важливе навчання вчителів, тому що будь-які нові методики та обладнання без відповідної підготовки педагогів не працюють. Ми повинні зрозуміти, що саме хочемо інтегрувати в НУШ і апробувати це на 100 пілотних школах, зокрема, стосовно підготовки вчителів – як і коли вони мають використовувати нові методики, працювати з дітьми з цим обладнанням», – пояснила Лілія Гриневич.
Також йшлося про обов’язкове створення відеоматеріалів, які б могли використовуватися під час перепідготовки основної частини вчителів. Ці відео увійдуть в спеціальний дистанційний курс, що поєднуватиметься з очним навчанням.
«Ми співпрацюємо з 2010 року, і за цей час напрацювали великий методичний матеріал. Зокрема, вже до вересня наша програма «Сприяння освіті» буде поширена на 200 дитсадків. Крім того, в школі реалізуються програми First LEGO League і First LEGO League Junior, у межах яких учні створюють власні проекти. Тож нині лише необхідно визначити, що саме потрібно. Робоча група має створити чіткий план роботи, визначити школи і результати відповідно до нового стандарту, під які підбиратимуться методики та необхідний матеріал», – відзначив Анатолій Кузьмінський, заступник директора «ЛЕГО Україна».
Робоча група розгляне два можливих рівні інтеграції методик LEGO в початковій школі: включення їх в обов’язкову програму або ж використання в позакласній роботі.
«Насправді, ми могли б запропонувати включити наші методики на обох рівнях. Адже, наприклад, для 1-2-го класу ми маємо проект з математики і робототехніки, розрахований на одну годину на тиждень. Це може бути і інтегрована програма, коли за допомогою LEGO вивчатимуть певні теми. А для позакласної роботи можна розглядати проектну роботу у межах First LEGO League, бо вона не завжди регламентована часом і там багато різних видів діяльності. Так само є курс для 3-4 класу «Наука і технології», а також «Робототехніка» для 5-11-х», – запропонувала Оксана Стоєцька, директор компанії «Пролего», що спеціалізується на адаптації та впровадженню навчальних програм з LEGO Education.
Також під час зустрічі обговорили питання впровадження в школах «Робототехніки» як факультативного курсу та розвиток співпраці LEGO з дитячою інженерною академією.
Нагадуємо, що на початку травня Лілія Гриневич відвідала 9-й Всеукраїнський фестиваль робототехніки Robotica-2017, де молодь з різних регіонів України представляла свої проекти на науково-технічному турнірі за міжнародними програмами First LEGO League і First LEGO League Junior.
Довідково:
У системі дошкільної освіти діє програма «Сприяння освіті», започаткована Меморандумом про взаєморозуміння між Міністерством освіти і науки України та благодійним фондом The LEGO Foundation (Королівство Данія) 10 липня 2010 року. Відповідно до програми, в дошкільних навчальних закладах (ДНЗ) України впроваджується LEGO -конструювання.
Благодійним фондом The LEGO Foundation здійснено повне забезпечення ДНЗ-учасників навчальними наборами LEGO.
З 2014 року вихованці дошкільних навчальних закладів, які є учасниками проекту «Сприяння освіті», беруть учать в архітектурному конкурсі Всеукраїнського фестивалю робототехніки «Robotica», що є інтелектуальним змаганням для дітей та юнацтва та є національним етапом відбору кращих українських команд для їх представлення у найбільших світових олімпіадах з робототехніки. Теми проектів: у 2014 р. – «Космічні технології», у 2015 р. – «Моє місто», у 2016 – «Світ розваг, пізнань та відкриттів».
Загалом же фестиваль Robotica в Україні проводиться з 2009 року. Діти демонструють свої знання та вміння у конструюванні, програмуванні роботів та проектній діяльності, навчаючись за STEM програмами.
У 2017 році фестиваль Robotica було проведено 6 травня у Київському Палаці спорту, тема 2017 року – «Столиці світу». Перемогу в ньому виборола Дитяча інженерна академія з проектом «Празька телевежа».

фото  з відкритих джерел Кожен учень зможе вибирати той вид діяльності, який йому подобається Міністерство освіти і науки ...

Міносвіти скасувало роздільне навчання хлопчиків і дівчаток на уроках праці в школах



Міносвіти скасувало роздільне навчання хлопчиків і дівчаток на уроках праці в школах
фото з відкритих джерел
Кожен учень зможе вибирати той вид діяльності, який йому подобається
Міністерство освіти і науки оновило 40 навчальних програм для 5-9 класів, в тому числі з трудового навчання. Про це повідомляється на сайті Міносвіти у понеділок, 19 червня.
«Трудове навчання: відтепер не буде обов'язкового поділу за гендерним принципом: кожен учень зможе вибирати той вид діяльності, який йому подобається. І взагалі, школярі будуть вивчати не окрему технологію і виконувати чітко визначені в її межах завдання, а створювати проекти, які будуть поєднувати різні технології», – йдеться у повідомленні.
Крім того, до переліку видів спорту для уроків фізичної культури додані сім нових можливих модулів - регбі, корфбол, петанк, фехтування, військово-спортивні ігри, степ-аеробіка і чірлідінг.
Поряд з цим, в рамках програми «Основи здоров'я» учні будуть більше дізнаватися про безпечну поведінку в Інтернеті і соціальних мережах, а замість великого обсягу теоретичного матеріалу буде більше практичних робіт і занять поза класом.

Scratch — це середовище, у якому кожен може легко почати програмувати. Для початку роботи з ним не потрібні ґрунтовні знання про ал...

Prometheus запускає курс програмування для 5-класників



Scratch — це середовище, у якому кожен може легко почати програмувати. Для початку роботи з ним не потрібні ґрунтовні знання про алгоритми і роботу комп’ютера, але бажання експериментувати, грати і створювати щось нове і захопливе — вкрай необхідні. Цей курс буде путівником в опануванні можливостей Scratch, допоможе поєднати теорію з практикою, знайти цікаві ідеї та навчитись працювати над власними проектами.
Курс складається з коротких яскравих відео, інтерактивних завдань та цікавих проектів. Щоб пояснити матеріал максимально просто та зрозуміло, викладач курсу залучила до його створення учнів старших класів, які, як ніхто інший, знають як це – розбиратися з програмуванням вперше.
Навчальні матеріали розбиті на 4 модулі, в кожному по 3 уроки. Перші три модулі присвячені вивченню різних видів алгоритмів: лінійних, розгалужених та циклічних. А в останньому модулі слухачі курсу знайомляться з електронікою та програмуванням мікроконтролерів за допомогою платформи Arduino.
Така структура курсу відповідає темі “Алгоритми і програми” програми курсу “Інформатика” для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (для учнів, які вивчали інформатику в 2-4 класах). Але ми вітаємо на ньому усіх, хто бажає познайомитись з програмуванням!
Ми хочемо, щоб за 5 років діти у всіх 17 000 українських шкіл мали можливість якісно навчатися основам програмування, а в тих школах, де таке викладання вже ведеться, надати досвідченим вчителям додаткові інструменти інтерактивного викладання. Безкоштовний онлайн-курс «Алгоритми і проекти Scratch» може бути легко впроваджений в будь-якій школі країни – втім лише з вашою допомогою ми зможемо донести цю інформацію і докладний алгоритм дій до директорів та вчителів на місцях. Приєднуйтеся до волонтерської мережі Prometheus, щоб допомогти в поширенні викладання програмування на всі школи України! Більше інформації та форма реєстрації за цим посиланням.
ВИКЛАДАЧІ

Людмила Булигіна

Вчитель інформатики Політехнічного ліцею НТУУ “КПІ”. Керівник відділення довузівської підготовки фізико-технічного інституту НТУУ “КПІ”.
Учасник робочої групи з оновлення програм з інформатики для учнів 5-9 класів ЗОШ.
Її вихованці є переможцями престижних олімпіад та конкурсів, таких як Imagine Cup від Microsoft та European BEST engineering competition.
У розробці курсу також брали участь учні Політехнічного ліцею НТУУ “КПІ”.

0   1043 У Новій українській школі відійдуть від карального оцінювання. Про це розповіла міністр освіти і науки України Лілія...

Перший і другий клас має бути без оцінок, – Лілія Гриневич




0 1043


У Новій українській школі відійдуть від карального оцінювання. Про це розповіла міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час спілкування з освітянами у Шабському НВК, яка розглядається як одна зі шкіл, що пілотуватиме новий стандарт початкової школи у 2017-2018 навчальному році.
Читайте також: Відтепер видавництва обов’язково надаватимуть МОН електронну версію підручника
«Сьогодні Україна має великі проблеми саме з ідеологією оцінювання – воно каральне. В Новій українській школі буде створено стимулюючу систему – де досягнення підкреслюватимуться на рівні з помилками. При цьому ми не зніматимемо оцінювання у початковий школі повністю. 1-2-ий клас має бути без оцінок, але в 3-4-му діти мають звикати до бальної системи», – зазначила Лілія Гриневич.
Щоб засвоїти нові методики викладання, підходи до оцінювання та інші елементи нової школи, напередодні старту реформи у першому класі 22 тисячі учителів, що братимуть першачків, пройдуть комплексне перенавчання.
Читайте також: Якісна підготовка вчителів – ключовий фактор, який вирішує, чи успішна буде освітня система, – Лілія Гриневич
Очільниця МОН також додала, що компетентнісний підхід, який є одним із основних елементів НУШ, неможливо впровадити без змін підходів до оцінювання та вимірювання знань учнів.
«Ми маємо оцінювати дітей на основі компетентнісних завдань. Це стосується й ЗНО. Погодьтеся, що наша профільна школа зараз орієнтована саме на складання оцінювання. Без переорієнтації завдань від чинної моделі ми відійти не зможемо», – пояснила Міністр.
У створенні компетентнісних завдань для ЗНО має допомогти проведення міжнародного дослідження PISA, що проходитиме в Україні у 2018 році.
«PISA спеціалізована саме на перевірці розвитку компетентностей 21 століття. Це дослідження не лише зробить хороший зріз розвитку українських підлітків, а є й взірцем для авторів тестів, що наповнюють тестові зошити ЗНО завданнями», – підкреслила Лілія Гриневич.
Нагадуємо, що у навчальних закладах України закінчилося пілотування завдань, анкет та процедур адміністрування міжнародного дослідження якості освіти PISA. Учасниками пілотування стали 1 670 учнів та студентів з 41 навчального закладу.
Інформує прес-служба МОН України

Реформа української середньої освіти – це проектування майбутнього нашої країни, адже саме школа формує мислення абсолютної більшос...

Гриневич: школа продовжує “фарширувати” учня інформацією, яку він може знайти двома кліками



Реформа української середньої освіти – це проектування майбутнього нашої країни, адже саме школа формує мислення абсолютної більшості наших дітей, які візьмуть на себе керівництво державою та відповідальність за її економіку.
Тим не менш, закон “Про освіту”, що було прийнято парламентом у першому читанні майже рік тому та без якого системна реформа НЕ Є МОЖЛИВОЮ, досі не проголосовано.
Реформа безпосередньо стосується інтересів понад 22 мільйонів осіб. Серед них майже 4 мільйони – школярі, та 18 млн їхніх родичів (тат, мам, бабусь, дідусів та інших близьких людей).
Дискусія про Закон тривала понад 3 роки. До неї долучились експерти, науковці, освітяни, батьки, студенти і роботодавці – усі зацікавлені групи.
Щоб донести реформу до усього суспільства, ми пояснили її суть у концепції Нова українська школа.
Шкільна реформа стала одним із ключових пріоритетів Кабінету Міністрів до 2020 року, її також підтримала Національна рада реформ при президентові України.
ЧОМУ НАШІЙ КРАЇНІ ТАК ПОТРІБНА ЦЯ РЕФОРМА САМЕ ЗАРАЗ
Освіта залишається чи не єдиною сферою в Україні, що застрягла у радянському минулому з його методами формування особистості, фабричним принципом “всі мають бути однаковими” та знаннєвим підходом – коли на дітей висипають тонну інформації, змушують її завчити, але не пояснюють, як цим користуватись та навіщо воно потрібно.
Ця система має своїх прихильників – вона ідеально пасувала потребам радянського суспільства, але 21 століття має зовсім інші вимоги (про них – далі).
У результаті, наразі ми маємо таку ситуацію:
1) Більшість учнів втрачають інтерес до навчання вже у початковий школі;
2) За 11 років школи у майже здорових дітей на 40% зростає захворюваність органів травлення, на 70% – нервової системи та на 30% – серцево-судинної системи;
3) 49% дітей свідчать, що у школі їх цькували;
4) Рівень молодіжного (до 35 років) безробіття становить 22,8%. Кожен шостий з числа безробітних – саме молода людина (статистичні дані Державної служби зайнятості за І квартал 2016 року).
Коли шкільна освіта перестає відповідати на сучасні виклики, це завдає збитки практично у всіх сферах суспільного життя.
Замість того, щоб об’єднувати суспільство, така система лише поглиблює розрив між поколіннями.
Наші діти живуть у світі, де гаджети – продовження їхнього тіла, а Google знає все. Натомість школа це ігнорує і продовжує “фарширувати” учня інформацією, яку він може знайти двома кліками.
У світі високих технологій, де роботи та комп’ютери перебирають на себе роботу людей (наприклад, колись всі складні математичні розрахунки робились вручну, в тому числі для запуску космічних ракет), важливо розвивати в дітях якості, які не зможуть перейняти машини.
На The World Economic Forum у 2016 році працедавці зробили прогноз про те, які якості (компетентності) потрібні будуть їхнім працівникам, щоб бути успішнішими у 2020 році.
Серед вимог – уміння вирішувати комплексні завдання (зросте на 52%), критичне мислення, креативність, управління людьми, навички координації, взаємодії, емоційний інтелект, судження і прийняття рішень (важливим буде не тільки якість, але і швидкість прийняття рішень), клієнтоорієнтованість, уміння вести переговори та когнітивна гнучкість.
В Україні дуже мало шкіл, які цьому вчать, і ми мусимо це змінити.
Але без прийняття Закону структурних змін не буде. Частину потрібних новацій можна зробити та ми вже робимо без участі парламенту та депутатів, але деякі дуже важливі елементи реформи мають бути прописані на законодавчому рівні.
ЩО В ЗАКОНІ І ЧОМУ ЦЕ ТАК ВАЖЛИВО?
В концепції ми визначили 9 основних елементів Нової української школи (НУШ), котрі можна згрупувати у 4 основні блоки:
1) Новий зміст освіти, спрямований на формування компетентностей 21 століття.
2) Новий шкільний учитель, що володіє сучасними методиками викладання і здатен реалізовувати педагогіку партнерства.
3) Сучасна система управління та адміністрування шкіл.
4) Нове освітнє середовище.
Новий зміст освіти та нове освітнє середовище – компоненти НУШ, над якими ми працюємо вже зараз.
Так, майже завершено роботу над новим стандартом початкової школи.
Разом із Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства ми розпочали проект “Новий освітній простір”, що передбачає докорінну модернізацію шкільного середовища.
Субвенцією цього року передбачено 300 мільйонів гривень на оснащення природничо-математичних кабінетів та 200 мільйонів – на придбання автобусів.
Сумарно така ж сума була передбачена на ці цілі минулого року.
Однак усе це буде марним без потужного шкільного учителя, який повинен реалізувати новий освітній стандарт, без іншого підходу до управління та фінансування шкіл та створення справжньої профільної старшої школи – існує ціла низка компонентів нової школи, яким потрібен Закон.
ЩО САМЕ УМОЖЛИВЛЮЄ ЗАКОН:
Створення можливостей для розвитку компетентнісного навчання.
У концепції НУШ та в проекті Закону закладено ключові компетентності й наскрізні вміння, якими має володіти учень після закінчення школи.
Серед ключових компетентностей – вільне володіння державною мовою, математична, загальнокультурна та екологічна компетентності, підприємливість та інноваційність, економічна компетентність тощо.
А також наскрізні вміння – критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати проблеми.
Як у зв’язку із цим зміниться школа?
Відбудеться перехід від школи, де дають лише інформацію, до школи, де дитина отримує знання, а також уміння їх застосовувати та цінності для оцінки навколишнього світу і дійсності.
Дуже важливо навчити дітей спілкуватись між собою, створити безпечне середовище для їхнього розвитку.
Таке навчання передбачає впровадження нових методик викладання, зміну формату спілкування учнів, учителів та батьків, упровадження проектної роботи та навчання через діяльність.
Усе це неможливо “впихнути” у 2-річну профільну старшу школу, де діти мають поглибити вивчення профільних предметів та підготуватися до складання зовнішнього оцінювання без шкоди для свого здоров’я.
Саме тому нам необхідно збільшити тривалість навчання на рік та запустити повноцінну старшу профільну школу, де діти отримуватимуть достатні знання для вступу до ВНЗ.
Нова старша профільна школа матиме ліцеї академічного та професійного спрямування.
В академічному ліцеї учень може поглибити знання та вступити до ВНЗ.
У професійному – поряд із загальною середньою освітою, – школярі отримуватимуть першу професію.
Реалізувати усі ці зміни можна лише через Закон.
Хочу наголосити, що загальна тривалість навчання – разом із отриманням вищої освіти – при цьому не зміниться. Нова українська школа дозволить перейти від 4-річного бакалаврату у ВНЗ до 3-річного за більшістю спеціальностей.
Нова система мотивації та підвищення кваліфікації вчителів.
Проектом Закону передбачено систему добровільної зовнішньої незалежної сертифікації вчителів.
Це буде перевірка педагогів на володіння предметом, уміння спілкуватися з дітьми та використання сучасних методик компетентнісного навчання (навчання через діяльність, формування критичного мислення, організація роботи в групах, проектна робота тощо).
Вчителі, що успішно пройшли сертифікацію, отримуватимуть 20% надбавки до зарплатні й стануть носіями змін у шкільній освіті.
Не менш важливо – розширити способи підвищення кваліфікації для педагогів.
Зараз вони можуть це робити лише в інститутах післядипломної педагогічної освіти (ІППО), які самі, на жаль, не завжди не є зразком прогресивності.
Натомість Закон дасть можливість вчителям обирати місце та форми підвищення кваліфікації, яку можна буде отримати на тренінгах, у профільних установах та інших навчальних закладах.
Загальна кількість годин для підвищення кваліфікації вчителя впродовж 5 років не може бути меншою 150 годин. Вчитель має сам визначити коли та де проходити підвищення кваліфікації, але робити це щорічно.
Кошти для професійного зростання вчителя буде закладено до освітньої субвенції та фінансуватиметься з держбюджету.
Висококваліфікований вчитель має мати повагу та довіру суспільства, тому Закон надасть та захистить професійну свободу педагога.
Сьогодні педагоги можуть працювати за авторськими програмами. Але для того, аби їх затвердили, потрібно пройти сім кіл пекла. Закон дозволить вчителям працювати за розробленими ними освітніми програмами, або використовувати типову, що дає МОН – все залежить від готовності вчителя включатися до цього процесу.
Держава ж визначає очікувані результати на кожному етапі навчання учня (після кожного року навчання), а шлях досягнення цих результатів педагог може обирати сам, виходячи з талантів та потреб дітей.
Створення нової системи контролю за якістю освіти.
Закон повністю ліквідує атестацію шкіл – процедуру, яка себе дискредитувала через корупційну складову.
Також ліквідуються інспекції в районних управліннях освіти.
Як це відбувається зараз?
У кожному районному управлінні освіти є інспектори. Оскільки їх небагато, то для інспекцій залучаються ще й спеціалісти з методичних кабінетів. Таких інспекцій не буде, а методкабінети будуть надавати консультації тим, хто їх потребуватиме.
Натомість забезпечення якості освіти буде здійснювати Державна служба якості освіти. У ній працюватимуть колеги-фахівці вчителів, які даватимуть поради школі, як покращити навчальний процес. Головна мета – не санкції, а рекомендації.
Цей так званий “інституційний аудит закладу освіти” є єдиним плановим заходом державного нагляду (контролю) над школою. Він відбуватиметься один раз на 10 років.
Однак у виключних випадках він зможе проводитися у позаплановому порядку. Наприклад, якщо прийшов новий директор і бажає провести таку “перевірку”.
Державна служба якості освіти також отримує повноваження звертатися до судів з позовами про зобов’язання органів місцевого самоврядування чи місцевих органів управління освітою усунути порушення та виконати вимоги законодавства у сфері освіти.
Наприклад, якщо класи переповнені чи місцева влада не створює нормальні умови для роботи і навчання дітей. Це має суттєво доповнити механізми забезпечення законності в управлінні школами і захисту їхніх інтересів.
Створення реальної автономії школи, іншої системи управління та фінансова прозорість.
Згідно з проектом Закону, директори обиратимуться за конкурсом на 2 каденції – на 12 років максимум саме в цьому закладі освіти.
Це не виключає рішення директора стати керівником в іншому закладі освіти або перейти на іншу посаду.
Закон передбачає, що директори самі можуть призначати своїх заступників і педагогічний склад.
У проекті Закону передбачено, що кожен навчальний заклад муситиме оприлюднювати інформацію про надходження усіх коштів, а також їхнє призначення.
Особливо дражливою темою в цьому контексті є батьківські внески та відсутність прозорої системи їх використання і обліку.
Трапляються ситуації, коли держава виділяє кошти на заміну вікон у закладі, при цьому з батьків гроші збирають на ці ж цілі.
Після впровадження того, що пропонує Закон, батьки бачитимуть, скільки та на що витрачає кошти держава, а також зможуть контролювати використання своїх благодійних внесків.
Це лише частина змін щодо шкільної освіти. Закон “Про освіту” включає значно більше новацій як в системі загальної середньої освіти, так і на усіх інших рівнях – від дошкільної до освіти дорослих.
Щоб пояснити все потрібно значно більше знаків, ніж включає одна колонка на УП. Тому якщо у вас є запитання, якими будуть зміни, пишіть їх в коментарях і ми дамо на них відповіді.
Головне, що я хочу донести депутатам та усьому українському суспільству: цей закон необхідний, аби створити підґрунтя для сталого розвитку нашої країни. Без освітньої реформи цивілізаційна трансформація не відбудеться, а ми так і залишимося на перехресті між Європою та СРСР.
Освітня реформа має стати здобутком усього українського суспільства. І тоді, я впевнена, вона буде реалізована заради майбутніх поколінь модерної європейської України.

Санітарні норми для використання комп’ютерної техніки в Україні застаріли і не враховують зміни в технічних характеристиках, що відбулис...

Для шкіл змінять норми використання комп'ютерів


Санітарні норми для використання комп’ютерної техніки в Україні застаріли і не враховують зміни в технічних характеристиках, що відбулися за останній час. Про це сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час зустрічі з освітянами однієї з одеських гімназій.
«Зараз ми у міністерстві спільно із МОЗ працюємо над зміною санітарних норм для використання комп’ютерної техніки в Україні. Вони застаріли, більшість характеристик техніки, що зумовлювали саме такі правила, змінилися. Чинні санітарні норми не сприяють ні освітньому прогресу, ні здоров’ю учнів – школярі просто розуміють їхню абсурдність і, зокрема, тому не виконують взагалі жодних правил у користуванні технікою», – пояснила міністр.
За її словами, використання ґаджетів та різноманітних освітніх аплікацій у школах також обмежені саме цими нормами.
«Як і друк якісно нових підручників, де ми маємо інші, але схожі по духу та старості вимоги», – додала Лілія Гриневич.

в  Головне ,  Учительська   19.04.2017   13,645 Переглядів Національна Рада реформ підтримала концепцію «Нової української школи» т...

Нова українська школа: 9 змін, які пропонує Міносвіти


в Головне, Учительська 19.04.2017 13,645 Переглядів
Національна Рада реформ підтримала концепцію «Нової української школи» та рекомендувала парламенту прискорити розгляд у другому читанні закону «Про освіту».
4 грудня 2016 року на засіданні Кабінету Міністрів представили Політичну пропозицію «Нова українська школа». Цей документ — стратегія реформування середньої освіти до 2029 року.
Що це змінить – у матеріалі Громадського.
ДИТИНА — ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ
Нова школа буде співпрацювати з позашкільними закладами освіти, враховувати індивідуальні здібності дитини.
В інтерв’ю Громадському міністерка освіти та науки України Лілія Гриневич розповіла:
«Ми хочемо перейти від школи, яка напихає дітей знаннями, які дуже швидко застарівають, до школи компетентностей (поінформованість, обізнаність. Сompetentia — у перекладі з латинської означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід, — ред.)».
БАТЬКИ – ПАРТНЕРИ
Вчителі допомагатимуть батькам здобувати спеціальні знання про розвиток дитини.
За основу концепції беруть педагогіку партнерства: співпраця між учителем, учнем і батьками, які мають стати рівноправними учасниками освітнього процесу.
Учитель зможе готувати власні авторські навчальні програми, обирати підручники, методи, стратегії, засоби навчання. Серед методів навчання застосовуватимуть: ігри, соціальні, дослідницькі проекти, експерименти, групові завдання.
УМОТИВОВАНИЙ ВЧИТЕЛЬ
За словами міністерки освіти, вчителям дадуть можливість вибору інституцій для підвищення кваліфікації.
«В концепції нової української школи має бути і новий вчитель. Тепер вони матимуть можливість піти в іншу організацію, яка пропонує тренінг про інклюзивну освіту, чи сучасні методики викладання, а не тільки в інститут післядипломної освіти», — каже Лілія Гриневич.
Міністерка зауважила, що до 2018 — 2019 навчального року треба перепідготувати 25 тис. вчителів по всій Україні.
У свою чергу експертка аналітичного центру Cedos Ірина Когут пояснює:
«Закон «Про освіту» у другому читанні гарантує вчителям вибір курсів підвищення кваліфікації. Проте зараз в Україні відсутні такі установи, де можна таку послугу отримати. І не зрозуміло, яким чином буде фінансуватися цей процес, хто буде акредитувати подібні курси чи заклади».
На думку експертки, питання навіть не в тому, як перепідготувати вчителів, а чи готові вони до принципів партнерства у педагогіці, до співпраці із батьками, громадою та учнями.
«Ми маємо дуже тривалий в часі негативний відбір в професію: через низькі зарплати та низькій соціальний статус, непрестижність професії, неякісну педагогічну освіту. Одна з сутнісних проблем українських педагогів — їхня вузька спрямованість. Вчителю української мови та літератури важко перекваліфікуватися у вчителя навіть зарубіжної літератури. Сучасні підходи до освіти передбачають міжпредметні зв’язки», — зазначає Ірина Когут.
НАВЧАННЯ ЗБІЛЬШИТЬСЯ ДО 12 РОКІВ
Шкільна освіта матиме 3 рівні: початкові класи — з 1 по 4, базова середня школа — 5-9 клас та профільна середня школа, яка передбачає навчання в ліцеї або закладах професійної освіти — 10-12 клас.
Такий термін навчання пояснюється тим, що в усіх європейських країнах мінімальна тривалість здобуття повної загальної середньої освіти становить від 12 до 14 років. Саме за цей час дитина зможе засвоїти усі необхідні знання та визначитися щодо майбутньої професії.
Тим не менш в Міносвіти кажуть, трирічна старша профільна школа може бути запроваджена тільки тоді, коли буде в країні відповідна мережа закладів та кошти на 12 років навчання.
АВТОНОМІЯ ШКОЛИ
Школи зможуть самостійно формувати освітні програми, складати навчальні плани і програми з навчальних предметів. Керівника школи обиратимуть на конкурсних засадах терміном до п’яти років. Він зможе обіймати посаду не більше як два терміни поспіль.
СПРАВЕДЛИВЕ ФІНАНСУВАННЯ
Проект Закону «Про освіту» запроваджує рівноправність доступу до бюджетного фінансування закладів освіти усіх форм власності. Законопроектом передбачено повну прозорість фінансування закладів освіти. Зокрема школи будуть зобов’язані оприлюднювати всі кошти, які надходять з бюджету та з інших джерел.
«ГРОШІ ХОДЯТЬ ЗА ДИТИНОЮ»
Цей принцип фінансування створено для підтримки дітей з особливими потребами, які можуть здобувати освіту разом з іншими дітьми у пристосованих для цього школах.
Наразі Міносвіти та Міністерство соціальної політики планують вирахувати про яку суму на дитину йдеться, враховуючи її потреби.
Тим не менше, Ірина Когут каже про те, що у стратегії розвитку нової школи не вистачає чітких кроків:
«Не зовсім зрозуміло, яким чином запропоноване фінансування «гроші за дитиною» буде реалізоване, як це допоможе покращити доступ до освіти, чи її якість. Зараз зрозуміло тільки те, що гроші у вигляді цільових грантів будуть спрямовуватися в школи, де навчаються діти з особливими потребами, та те, що гроші йтимуть у приватні заклади. При чому, я думаю, у приватних навчальних закладах вчаться діти, які особливо цього не потребують».
«ТАК» — ІНКЛЮЗИВНІЙ ОСВІТІ
Для учнів з особливими потребами створять умови для навчання спільно з однолітками. Для таких дітей буде запроваджено індивідуальні програми розвитку, включаючи корекційно-реабілітаційні заходи, психолого-педагогічний супровід.
Міносвіти спільно із дружиною президента Мариною Порошенко уже реалізували кілька пілотних проектів з інклюзивної освіти у Запорізькій області. За словами Марини Порошенко: «На 17 337 шкіл в Україні, в яких навчається майже 4 мільйони дітей – 7% шкіл з інклюзивною освітою. Під час тестового впровадження інклюзивної освіти у Запорізькій області кількість дітей з особливими потребами у школах збільшилася у 15 разів».
Як повідомила громадському міністерка освіти Лілія Гриневич, вперше цього року запроваджена субвенція на інклюзивну освіту, і уже всі області отримали кошти на дітей, які навчають в цих класах.
«У нас збільшилася за минулий рік кількість учнів в інклюзивних класах на 50%. Ще багато роботи, аби подолати навіть архітектурні бар’єри, бо є приклади, коли діти на візках не можуть потрапити до будівлі», — каже Лілія Гриневич.
НОВА ШКОЛА — МЕНШЕ ІНТЕРНАТІВ
Взаємозв’язок між поступовим ліквідуванням інтернатів та концепцією нової школи пояснив Уповноважений президента з прав дитини Микола Кулеба:
«Зараз система нараховує 751 інтернатних закладів, де навчаються і виховуються 106 тисяч дітей. З 7 мільярдів гривень, які виділялися у 2016 році на цю систему тільки один мільярд йшов безпосередньо на дитину, а це 27 гривень на добу, з яких 1 гривня на лікування, 3 гривні на одяг і 24 – на харчування. Необхідно створювати інклюзивні класи, аби дитина не жила в інтернатному закладі і лишалася у сім’ї. За цією стратегією ми маємо завдання кожного року збільшувати кількість дітей в інклюзії як мінімум на 30%».

Соціальні мережі